Міжнародний трибунал з військових злочинів в колишній Югославії починає розгляд справи 58-річного генерала у відставці Расима Деліча, колишнього командувача боснійською армією.

Гаага звинувачує Деліча у військових злочинах, що здійснювалися, за даними слідства, ісламістами-іноземцями під час боснійської війни 1992-1995 років, повідомляє Бі-Бі-Сі.

До обвинувального висновку включено два підпункти: вбивство щонайменше 24 полонених боснійських хорватів в боснійському муніципалітеті Травник в 1993 році; і жорстоке поводження з ув'язненими боснійськими сербами, щонайменше 14 з яких вважаються загиблими в таборі Каменіца в 1995 році.

До другого розділу звинувачень включені також зґвалтування трьох боснійських сербок.

- Для чого створений Міжнародний трибунал

Деліч відмовляється визнати себе винним: він стверджує, що між ним та іноземними бойовиками були ще три командні рівні. У березні 2005 року він сам здався Міжнародному трибуналу, заявивши, що з радістю відправляється до Гааги, щоб розповісти про свою участь у війні.

Проте прокурори стверджують, що генерал "знав або міг знати" про злочини, які здійснювалися його підлеглими, і не вживав жодних заходів з їх запобігіння.

Адвокати Деліча намагаються відкласти розгляд справи трибуналом і перенести суд до Боснії на тій підставі, що судді трибуналу обмежили час, що виділяється на заслуховування свідків звинувачення.

Нагадаємо, попередника Деліча на цій посаді - боснійського генерала Сефера Халіловіча, якого звинувачували у вбивстві 62 боснійських хорватів в 1993 році, - військовий трибунал виправдав.

Халіловіч і Деліч - найбільш високопоставлені боснійські мусульмани, процесу над якими вдалось домогтися Трибуналу з військових злочинів.

Трибунал повинен завершити свою роботу до 2010 року. Щоб встигнути в ці терміни, Гаазі, можливо, доведеться передати деякі справи на розгляд судів в колишніх республіках Югославії.

Тим часом, 28 червня Парламентська Асамблея Ради Європи більшістю голосів висловилася за резолюцію, в який вказано, що діяльність Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії не завершена.

Асамблея стурбована тим, що "з часу припинення війни на Балканах пройшло більше десяти років, але до цих пір лише незначна частина з тих, хто скоїв військові злочини, притягнуті до суду".

Генеральний прокурор Міжнародного трибуналу з колишньої Югославії Карла дель Понте зажадала від ЄС зайняти жорсткішу позицію в переговорах з керівництвом Сербії відносно видачі військових злочинців.

"Якщо Младіч і Караджіч не з'являться перед судом, це означатиме повний провал не тільки для трибуналу ООН, але і для всього міжнародного співтовариства", - вважає головний обвинувач.

Для чого створений Міжнародний трибунал

Світова спільнота розцінила події, що відбуваються після 1991 року на території колишньої Югославії, як загрозу миру і безпеці. Тому 25 травня 1993 року Рада Безпеки ООН одноголосно схвалила резолюцію про установу Международого трибуналу з колишньої Югославії (МТБЮ).

Ініціативу розробки резолюції висунула Франція.

Юрисдикція трибуналу, що базується в Гаазі, розповсюджується на злочини, здійснені фізичними особами на території колишньої Югославії в період з 1991 року.

В першу чергу мова йде про грубе нехтування Женевською конвенцією 1949 року, порушення законів і звичаїв війни, геноциди і злочини проти людяності.

До 2003 року МБТЮ було порушено: стосовно сербів 45 справ; стосовно хорватів - 12; стосовно мусульман - п'ять; стосовно албанців - одна справа.

Засуджені: 13 сербів, чотири хорвати, три мусульмани.

Визнані невинними: три хорвати, два мусульмани. Найбільший термін - 40 років в'язниці - отримав серб Джелісич; найменший - 2 роки 6 місяців - хорват Алешковський.

До довічного вироку Апеляційна інстанція трибуналу ООН засудила генерала армії боснійських сербів Станіслава Галіча за обстріл міста Сараєво в 1992-1995 роках.

Засуджені міжнародним трибуналом відбувають покарання в країнах, що мають угоди з трибуналом про виконання його вироків.

Тим часом очевидна залежність порушення справ від політичної кон'юнктури підриває довіру до МТБЮ.

Так, французький журналіст і політичний аналітик Пьер Хазан, автор дослідження "Justice in а Time of War: The True Story Behind the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia", дійшов висновку, що Міжнародний Трибунал з Колишньої Югославії несподівано перетворився на могутній інструмент міжнародної політики.

Проте, на його думку, трибунал став інструментом в руках країн Заходу.

Наприклад, країни НАТО використовували трибунал для демонізації режиму Слободана Мілошевіча, що дозволило юридично обґрунтувати необхідність військової інтервенції в Косово. Таким чином, на думку Хазана, дії трибуналу не тільки призвели до знищення режиму Мілошевіча, але і вперше в історії зробили колишнього президента країни підсудним на міжнародному судовому процесі.

Посилання по темі: