У 2006 році Україна направила у 19 країн світу 1118 одиниць різних озброєнь і техніки, що майже в два рази більше, ніж в 2005 році.

Про це йдеться в звіті країни для Регістра звичайних озброєнь ООН, пише у вівторок, 28 серпня, "Комерсант-УкраЇна".

Видання відзначає, що на відміну від аналогічних даних минулих років, у звіті за 2006 рік не вказуються типи поставленої військової техніки. Тим самим, вважають фахівці, знижується прозорість інформації щодо передачі техніки за кордон.

Опитані журналістами експерти пов'язують це із спробою України уникнути звинувачень, пов'язаних з продажем зброї в треті країни.

- Українською зброєю цікавляться США, Китай і Азербайджан

- Україна озброїла Конго

- Потреба у зброї є: в світі розгорнулось 15 масштабних збройних конфліктів

"У 2005 році точна інформація про те, що Україна поставляла до Грузії і Азербайджану бронетехніку, використовувалася в наший країні і за її межами для різних інформаційних кампаній", - нагадує співробітник Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

На його думку, таким чином цього року Україна хоче уникнути різних спекуляцій.

Висновки Самуся підтверджують і представники Державної служби експортного контролю. "Така форма передачі даних. До нашої держави, як учасника ООН не було жодних претензій. Ми і так давали більше, ніж це необхідно. Якщо потрібна додаткова інформація - можна звернутися до нас", - сказав співрозмовник "Комерсанта", який побажав залишитися невідомим.

Нагадаємо, Регістр озброєнь був створений рішенням Генеральної Асамблеї ООН в 1991. Регістр є офіційною базою даних всіх основних постачань звичайних озброєнь в світі: бойових танків, бойових броньованих машин, артилерійських систем великого калібру, бойових літаків, бойових вертольотів, військових кораблів, ракет і пускових установок (окрім ракет "земля-повітря").

Щорічно держави добровільно надають інформацію про експорт або імпорт озброєнь з метою підвищення прозорості обігу зброї. Отримані дані дозволяють прогнозувати зміни військово-політичної ситуації в світі. Україна надала свій перший звіт за наслідками 1993 року.

Українською зброєю цікавляться США, Китай і Азербайджан

Згідно зі звітом, направленим Україною для Регістра звичайних озброєнь ООН, минулого року наша держава продала 1118 одиниць озброєнь і бойової техніки в 19 країн світу.

Серед істотних досягнень - розширення географії торгівлі українською зброєю.

Так, Україні вдалося вийти на ринок Нігерії, куди було продано 10 бойових броньованих машин.

Крім того, в 2006 році, в порівнянні з 2005 роком, коли Україна продала лише 649 одиниць озброєнь і техніки у 18 держав світу, вона продемонструвала майже двократне збільшення проданої військової продукції.

Це пояснюється великими замовленнями із США і Китаю. Зокрема, США купили в Україні 295 одиниць ПЗРК, Китай - 590 ракет (для порівняння, в 2005 році - 363 ракети).

Ще одним значним споживачем української військової техніки в 2006 році став Азербайджан. Йому було продано 20 танків і ББМ, 13 артилерійських систем крупного калібру і 17 одиниць бойової авіації.

Пояснюючи інтерес Китаю, США і Азербайджану до української бойової техніки, експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь заявив "Комерсантові", що американці можуть використовувати ПЗРК з метою "випробування устаткування", яке встановлюється на літаках і вертольотах для боротьби з переносними зенітно-ракетними комплексами.

"Ті 590 ракет, які Китай купив в Україні, видно, є авіаційними ракетами R-27 класу "повітря-повітря" для літаків російського виробництва", - відзначив Самусь.

Азербайджан, за його словами, союзник України і наразі збільшує свій оборонний бюджет і модернізує армію. "Не в останню чергу це пов'язано з конфліктом в Нагірному Карабаху", - підкреслив він.

Україна озброїла Конго

40 танків і бронемашин Україна надіслала в Демократичну Республіку Конго. До цього за останніх 10 років Україна продавала зброю Конго тільки двічі.

Найбільш активним був 2000 рік, коли Конго купило в Україні 30 БТР-60, 6 бронетранспортерів-тягачів МТ-ЛБ, 6 122 мм самохідних гаубиць 2С1 "Гвоздика", а також по два вертольоти Мі-24В і Мі-24К.

Проте в 2003 році Україна приєдналася до санкцій ООН відносно Конго і заборонила компаніям країни продавати або перевозити зброю і військову техніку в цю країну, окрім постачання для місії ООН, багатонаціональних сил в Буніа і конголезької армії.

Нагадаємо, Київ звинувачували в поставках зброї незаконним військовим формуванням в Конго, але Служба безпеки України в 2005 році після перевірки спростувала цю інформацію. У тому ж році Україна експортувала в Конго вертоліт Мі-24.

Потреба у зброї є: в світі розгорнулось 15 масштабних збройних конфліктів

На початку 2007 року в світі тривало 15 великих збройних конфліктів. Крім того, існує 21 гаряча точка - при певному розвитку подій ці осередки напруженості можуть дати початок новим війнам. Тим часом загальний об'єм витрат на озброєння в світі в 2006 році в порівнянні з попереднім роком зріс на 3,5% і склав 1204 млрд доларів.

46% цієї суми припадає на США, за ними з великим відривом слідують Великобританія і Франція, а також Японія і Китай, чиї військові витрати склали відповідно по 5% і по 4% від світових. Велике зростання витрат США відбулося в основному за рахунок дорогих військових операцій в Афганістані і Іраку.

Згідно з доповіддю Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (найбільший незалежний дослідницький центр Європи), найкрупнішими постачальниками зброї в період 2002-2006 років були США і Росія, найбільшими імпортерами - Китай і Індія.

Більше третини всіх збройних конфліктів протікає в Африці, в Азії налічується чотири конфлікти, в Латинській Америці і на Близькому Сході - по два, в Європі - один (Чечня).

З урахуванням глобальної "війни з терором", яку ведуть Сполучені Штати та їх союзники, кількість конфліктів сягає 15-ти.

До гарячих же точок в 2007 році віднесені наступні конфлікти: Іран проти курдів, Туреччина проти курдів, Ізраїль проти Палестинської Автономії, Індія проти інсургенцій (три сепаратистські рухи), Мьянма (Бірма) проти різноманітних озброєних дисидентів, Непал проти маоїстських інсургенцій, Китай проти уйгурських і сепаратистів Туркестану, Східний Тимор проти інсургенцій, Таїланд проти ісламських сепаратистів, Кот Д'Івуар проти інсургенцій, Центрально-африканська Республіка проти інсургенцій, Чад проти інсургенцій, Ефіопія проти Еритреї, Зімбабве проти білої меншості, Грузія проти Абхазії та Південної Осетії, Гаїті проти озброєних політичних опонентів.

Посилання по темі: