Україна у разі ухвалення нової Конституції, підготовленої Партією Регіонів і БЮТ, стає парламентською республікою, в якій вплив президента поширюється на зовнішню політику, силові структури і деякі колективні регулятивні органи. Про це свідчить проект Конституції, опублікований у четвер на сайті газети "Дзеркало тижня".

Президент України, згідно з проектом, обирається у Верховній Раді в останній тиждень вересня п'ятого року повноважень президента. Для обрання президента потрібно 2/3 голосів від конституційного складу парламенту (300 депутатів з 450).

Президент, згідно з проектом, забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави. Він також представляє Україну в міжнародних відносинах, укладає міжнародні договори держави.

Президент залишається верховним головнокомандувачем і призначає за поданням міністра оборони начальника генштабу і командувачів родів військ, вносить до парламенту для призначення кандидатури генерального прокурора, міністра оборони і міністра закордонних справ, глави Нацбанку (відноситься до поточного скликання Верховної Ради), главу судової адміністрації. Президент також самостійно призначає керівництво СБУ, Служби зовнішньої розвідки і Прикордонної служби.

Він також очолює Раду національної безпеки і оборони України, повноваження якої, проте, істотно обмежуються. Так, Рада збирається виключно у разі потреби введення надзвичайного і військового положення, виникнення стихійного лиха, техногенної або екологічної катастрофи, загрози державній незалежності і територіальній цілісності держави.

Проектом запроваджуються двотурові вибори до парламенту. Згідно з запропонованою схемою, в другий тур виходять дві партії, що набрали більше за інших голосів виборців. Переможець другого туру отримує 226 голосів депутатів, решта 224 голоси діляться між партіями, що подолали 3-процентний бар'єр.

Другий тур не проводиться у випадку, якщо партія отримала право на 226 депутатів за підсумками першого туру.

Партія-переможець отримує право формувати уряд. Кабінет Міністрів окрім наявних повноважень отримує право призначати глав місцевих держадміністрацій, які, проте, мають лише контрольні функції.

Парламентська опозиція отримує право призначити першого заступника голови Верховної Ради, глав комітетів з бюджету, регламенту, свободі слова і ЗМІ і ряду інших, голів знов організовуваної постійної слідчої комісії Верховної Ради, Уповноваженої з прав людини, Рахункової палати і частини колегіальних регулятивних органів.

Виконавча влада в містах, районах і областях належить виконкомам місцевих рад, які обираються за пропорційною системою. При цьому зберігаються прямі вибори мерів міст, керівників сіл і селищ.

Проектом запроваджується жорсткий імперативний мандат як для депутатів парламенту, так і для депутатів місцевих рад. Вони можуть бути позбавлені мандатів в результаті рішення керівного органу партії за дії, що суперечать програмі партії. При цьому рішення про позбавлення мандата депутата Верховної Ради оскарженню не підлягає.

Значним змінам піддалися повноваження правоохоронних органів і порядок обрання суддів. Право на дізнання і досудове слідство аж до передачі до суду кримінальних справ отримують Прокуратура, МВС, Податкова служба, Митна служба, СБУ, Рахункова палата, КРУ Мінфіну і постійна слідча комісія Верховної Ради. При цьому Прокуратура веде дізнання і досудове слідство тільки стосовно до народних депутатів, суддів і слідчих.

Право освіти і ліквідація судів переходить до Державної судової адміністрації. Судді місцевих судів обираються населенням, при цьому, згідно з документом, порядок обрання визначається окремим законом.

Згідно з перехідними положеннями, наступні вибори парламенту і органів місцевого самоврядування проводяться в останню неділю восьмого місяця п'ятого року повноважень президента, обраного за цією Конституцією, тобто восени 2014 року.

Примітно, що ось уже протягом кількох днів головною темою, що цікавить українців, - це вірогідність створення широкої коаліції з її кістяком - БЮТ і Партією регіонів. При цьому самі політблоки дуже обережно коментують вірогідність створення "ширки" і агітують інші політсили приєднається до нової коаліції, а не звинувачувати "біло-синіх" і "біло-сердечних" у змові з метою розподілу влади "на двох".

Деякі стверджують, що ПРіБЮТ з'явиться до п'ятниці і працюватиме пліч-о-пліч до 2024 року. За прогнозами, до складу надширокої коаліції, окрім кістяка - БЮТ і ПР, увійде Блок Литвина і частина НУ-НС.

"Литвинівці" спершу заявили про те, що не не виключають своєї участі в "ширці", а трохи пізніше виступили проти ідеї обрання президента в Раді і кулуарних домовленостей. "Ми не освячуватимемо домовленості, які робляться в такому режимі", - попередив заступник голови фракції Блоку Литвина у Верховній Раді Олег Зарубінський. А обрання президента в Раді, як відомо, одна з ініціатив переговірників з БЮТ і ПР.

Що ж до лідера політсили, Литвин ще до того, як "ширка" почала здаватися такою реальною, закликав нардепів до консолідації. Таке об'єднання спікер називав "антигітлерівською коаліцією", яка повинна подолати головного українського ворога - кризу.

Посилання по темі: