В останньому номері тижневика Der Spiegel опублікована стаття про НАТО та відносини цієї організації з Росією, написана колишнім міністром оборони Німеччини Фолькером Рюе, відставним генералом і політиком Клаусом Науманном, колишнім послом Франком Ельбі та віце-адміралом у відставці Ульріхом Вайсером.

Автори нарікають на те, що майбутнє НАТО, його стратегічний розвиток і питання про включення Росії в його діяльність в Німеччині практично не обговорюються. При цьому не втрачає своєї актуальності завдання щодо гарантування європейської безпеки, континент стикається з новими загрозами. Євроатлантичного простору потрібні мир і стабільність, які необхідно захищати від зовнішніх небезпек. Окрім того, багатополярний світ вимагає противаги політичної, економічної і стратегічної динаміці великих азійських сил.

НАТО в своєму нинішньому стані, йдеться далі в статті, до цих завдань не дозріло. Альянсу необхідно вирости в стратегічну конструкцію, що поєднує Північну Америку, Європу і Росію. У цих макрорегіонів є загальні інтереси, яким загрожують одні й ті ж проблеми. Тому двері НАТО мають відчинитися для Росії, пишуть автори, обумовлюючи, що для вступу в альянс Росія повинна "сприймати обов'язки і права члена НАТО як рівна серед рівних".

На Росію чекає довгий шлях. Їй доведеться перейнятися повагою до людських прав та принципів правової держави, до яких належать політичний плюралізм, вільна ринкова економіка, свобода преси та інші основні права - це "основа європейської стабільності і безпеки". На це потрібен час, але доти перспектива членства сприяла процесу у всіх країнах-кандидатах.

НАТО, йдеться далі в статті, відчинивши свої двері для держав Східної та Центральної Європи, що довгий час нехтувала Росією, не приділяючи їй належної уваги. Більше того, з питання про відносини з Росією згоди в Альянсі немає й досі.

Росія, зі свого боку, заявляє, що розширення НАТО на схід веде до її ізоляції. При цьому НАТО далі наполягає на тому, що його членом може стати будь-яка європейська держава, і ця незгода несе в собі потенціал для серйозного конфлікту.

Євроатлантичне співтовариство має потребу в Росії з різних міркувань. Це енергетична безпека, роззброєння та контроль над озброєнням, розв'язання проблем Ірану, Афганістану та Близького Сходу, ухвалення рішень як у Раді Безпеки ООН, так і в рамках G8 і G20.

Тому в процесі суперечок зі східноєвропейськими скептиками НАТО слід усвідомлювати, що саме воно виграє від поступового, крок за кроком, приєднання Росії аж до повноправного членства. У загальних інтересах визначити конкретні етапи. Для початку НАТО і Росія могли б оголосити про незастосування зброї одне проти одного, а також про те, що ядерна зброя слугує єдиній меті - запобіганню використання ядерної зброї іншими країнами.

НАТО і ЄС виконали своє історичне завдання із впорядкування Європи після закінчення холодної війни. Тепер мова йде про залучення Росії. Членство Росії в НАТО стало б логічним завершенням формування нового євроатлантичного порядку, в якому НАТО залишиться найважливішим інститутом гарантування безпеки, підсумовують автори.

Переклад InoPressa

Посилання по темі: