Партія регіонів таки серйозно націлилася узяти під свій контроль всі основні міста України. У Києві це зробили явочним порядком, призначивши столиці фактичного мера і відправивши у вічну відпустку мера формального. Що стосується інших значущих для країни міст, то там владу хочуть узяти через вибори мерів 31 жовтня, пише "Сегодня" у статті <а href="http://www.segodnya.ua/news/14168708.html">"Регіоналізація".

Останніми днями "регіонали" остаточно визначилися зі своїми ставками на виборах. У таких містах, як Донецьк або Сімферополь, навіть не стояло питання - чи може бути там мером хтось окрім "регіонала". Там питання в іншому: кого саме підтримає ПР.

За останні місяці ПР вдалося розібратися з одним із проблемних міст південного Сходу - Дніпропетровськом. Батьківщина Тимошенко стала повністю "регіональною" завдяки вступу в ПР двох основних кандидатів у мери.

Трохи інша ситуація в Харкові, де позиції ПР сильні, але не бездоганні. Хоча офіційно ПР ще не назвала чинного в.о. мера Геннадія Кернеса єдиним кандидатом, але в кулуарах говорять: рішення ухвалено. Очікується, що він переможе з 25-30%.

Найбільша інтрига місцевих виборів - Одеса. Там "регіонали", схоже, вже зупинилися на єдиній кандидатурі голови Антимонопольного комітету Олексієві Костусєву, але й чинний мер Едуард Гурвіц без бою свої позиції не здасть.

У "регіоналів" є певні ризики - під тиском непопулярних реформ їхній рейтинг знижується. Але з іншого боку, за рахунок розпилювання опозиційного електорату (шляхом допуску до виборів молодих партій - Тігіпка, Яценюка і Гриценка), сумарний рейтинг "Регіонів" по країні напевно виявиться вищим, ніж у БЮТ. Також за допомогою Тігіпка і мажоритарників ПР зможе вперше поставити під свій контроль більшість обл- і міськрад центру країни.

Що стосується заходу країни, то тут поступово звикають до думки, що вибрані органи влади стануть лояльними до центральної влади. На думку галицького політолога Юрія Шведи, якби вибори були суто партійними, облради заходу залишилися б опозиційними. Але за допомогою депутатів, які пройдуть за мажоритарними округами, їхня більшість виявиться "лояльно-провладною".

До кінця першого року президентства Віктора Януковича Україна цілком може виявитися країною з півторапартійною системою. Цим терміном прийнято називати такий політичний устрій, за якого в країні хоч і діє багато партій, але одна з них настільки домінує, що всі інші, навіть разом узяті, на порядок поступаються їй за впливовістю, пише тижневик "Комментарии" у статті Юрія Вишневського "Вороги - остання надія "регіоналів".

За літо "регіонали" зуміли не тільки розвинути свій успіх у збільшенні чисельності провладної коаліції, а й отримати від парламенту новий закон про місцеві вибори, який спричинив деморалізівну дію майже на всіх можливих конкурентів ПР, причому не лише на суперників, а й на союзників. 31 жовтня, коли мають відбутися місцеві вибори, "регіонали" мають намір зібрати максимальний, у порівнянні з будь-якими попередніми кампаніями, електоральний урожай у всіх адміністративно-територіальних одиницях України.

І навіть там, де ПР не отримає більшості, вона розраховує вже взимку так переформатувати місцеві ради, щоб не пізніше за лютий отримати над ними контроль. Це означає, що посаду голови ради отримає висуванець "регіоналів", а його заступниками стануть представники партій, які позиціонуватимуть себе як "треті сили" між ПР і БЮТ, - такі як "Сильна Україна" Сергія Тігіпка, "Фронт змін" Арсенія Яценюка або ж місцеві політсили, які підставлять плече "регіоналам". Переговори на цю тему вже ведуться.

Можна не сумніватися: "регіонали" зроблять все можливе, не економлячи коштів, щоб партія "Батьківщина" Юлії Тимошенко ніде не увійшла до складу правлячих коаліцій на місцях.

До чергових парламентських виборів ще два роки, і за цей час, за розрахунками ПР, "Батьківщина" має опуститися до рівня партій, для яких буде проблематичним навіть подолання 4%-го бар'єру. До речі, в середовищі "регіоналів" обговорюється питання про підвищення бар'єру до 7%, за прикладом Росії і Казахстану. Проте не факт, що ця ідея буде реалізована.

Можна переборщити і отримати взагалі однопартійний парламент, як це сталося в Казахстані, де в 2007 році партія "Нур Отан", очолювана президентом Нурсултаном Назарбаєвим, набрала понад 88% голосів, а решта партій не змогла подолати бар'єр. Назарбаєву було дуже важко пояснювати лідерам західних країн особливості "демократії по-казахськи", а Януковичу як керівникові європейської держави тим більше важливо зберігати "демократичне обличчя".

До того ж підняття відсотка прохідності стимулює об'єднувальні процеси в партійному середовищі, що в українських умовах може привести до консолідації опозиційних сил навколо "Батьківщини". А "регіоналам" це ні до чого: їм потрібно, щоб в наступній Верховній Раді абсолютну більшість голосів мала ПР і при цьому існувало декілька приблизно однакових за розміром дрібних фракцій, що ворогують головним чином між собою, а не з партією влади.

Цей сценарій дозволяє "регіоналам", зберігаючи лице перед Заходом, сконцентрувати у своїх руках всю владу і бути абсолютно упевненими в перемозі Януковича і на наступних президентських виборах. Єдина вада - для цього сценарію погано підходить Україна.

Щоб суспільство погодилося на пів- або недодемократію (а саме це має на увазі півторапартійна система), воно має бути спокушене якоюсь грандіозною (не обов'язково високою) метою, заради якої було б готове піти на жертви.

"Регіоналам" залишається шукати ворогів, в боротьбі з якими можна було б об'єднати країну. Проте за кордоном ворогів не передбачається (перейти до антиросійської риторики а-ля Лукашенко вони до парламентських виборів навряд чи зважаться). Якийсь час можна буде викривати "лиходійства уряду Тимошенко", але якраз чим менше впливу буде у БЮТ, тим меншим буде й інтерес суспільства до цієї теми.

Це означає, що ПР стоїть перед необхідністю пошуку ворогів у власному середовищі. Власне, цей пошук йде з перших же місяців президентства Віктора Федоровича, про що свідчать регулярні відставки членів уряду, керівників центральних органів виконавчої влади і губернаторів, призначених вже новою владою.

Загалом сьогодні влада вимагає від своєї вертикалі виконання головного тактичного завдання - створення півторапартійної системи. Що робити після того, як цю систему буде побудовано, тобто вже до кінця року, не знає ніхто. У тому числі й ідеологи посилення влади президента.

Як пише "КоммерсантЪ-Украина" у статті "Батьківщина" не взяла перешкоди", вчора перший заступник голови партії "Батьківщина" Олександр Турчинов звинуватив владу і персонально голову Адміністрації президента Сергія Льовочкіна, в перешкоджанні участі цієї політичної сили в місцевих виборах 31 жовтня. Льовочкіну ці звинувачення "нецікаві", а в Партії регіонів їх називають "повною дурістю" і "піар-ходом".

"Ми констатуємо, що влада перейшла межу і фактично перешкоджає партії "Батьківщина" брати участь в місцевих виборах", - сказав Турчинов. Як приклад він навів ситуацію у львівській, київській і харківській обласних партійних організаціях, де, за його словами, місцеві управління юстиції не реєструють нових керівників "Батьківщини".

Сергій Льовочкін відмовився коментувати ці звинувачення. "Мені це не цікаво. Так і напишіть: реформи цікаві, а Турчинов - ні", - заявив він. У парламентській фракції Партії регіонів настроєні більш категорично. "Це повна дурість і черговий піар-хід для того, що очорнити чинну владу, - сказав народний депутат Володимир Ярощук. - А що стосується місцевих управлінь юстиції, то там працюють професійні юристи. Отож заяви Турчинова - плід фантазії людини, що два місяці не виходила з будівлі по Туровській, 13".

Посилання по темі: