Сьогодні у школах України пролунає перший дзвоник. Армію школяриків у новому навчальному році поповнять понад 400 тисяч "новобранців" - саме стільки першачків уперше переступлять поріг своїх класів, пише "Україна молода" у статті "Дзвоник у нікуди". Втішає, що це на декілька тисяч більше, ніж торік. Наприклад, на Волині на 905 першокласників більше, ніж торік, на Тернопільщині - на 402, на Луганщині - на 564. Хай не демографічний вибух, але в класах поступово стає гамірніше. Щоправда, на тлі цих втішних тенденцій не може не тривожити інший факт: з освітньої карти цьогоріч зникне приблизно сто шкіл. Правда, чиновники це називають "призупиненням діяльності".

Тимчасом у селі Познань на Рівненщині попри те, що уряд таки виділив 28,7 мільйона гривень на будівництво нової школи, ситуацію мирно владнати так і не вдалося. "Першого вересня діти до школи не підуть!" - таке рішення прийняли збори громади. Сільський клуб не зміг вмістити всіх, хто прийшов, - начальнику обласного управління освіти та науки Івану Вєтрову та керівництву району довелося вислухати чимало прикрих слів на адресу нинішньої влади. Громада вимагає не віртуальних грошей, а реальних дій на будмайданчику. На зборах людей найбільше обурило те, що кошти уряд виділив лише перед самісіньким початком навчального року, хоча про "погорільців" "нагорі" знали значно раніше.

"Шкільний батьківський комітет після розмов з освітянськими керівниками нібито і не проти вчасно розпочати навчальний рік, але з огляду на позицію сільських зборів змушений утриматися від такого рішення, - повідомив директор школи Валерій Кібукевич. - Присутність на будмайданчику кількох робітників, які нині збивають щити огорожі, аж ніяк не заспокоює батьків. Вони вирішили не пускати дітей до школи, доки бодай не почнуться роботи зi зведення фундаменту. Вчительський колектив повністю готовий до початку навчального року. Тож 1 вересня чекатимемо школярів у старих шкільних приміщеннях. А скільки їх прийде - невідомо".

Але є у шкільному песимізмі й частка оптимізму. Бо в деяких містах і селах діти сьогодні пішли на урочисті лінійки вже до нових шкіл. За даними Департаменту середньої освіти МОН, за парти в нових школах сьогодні сядуть учні села Мостище на Волині, Дротинці на Закарпатті, села Бабче на Івано–Франківщині, у Сухолісах, Пісківці, Білій Церкві на Київщині тощо. А в райцентрі Драбів на Черкащині сьогодні святкують новосілля в довгобуді, який споруджували довгих 18 років.

Газета "Дело" публікує статтю Ольги Сороколєтової і Марини Моїсеєвої "Як витрачають на дітей в Україні" про те, як українські батьки розподіляють гроші на дітей. Як з'ясувалося, 65% грошей, які виділяють українські батьки на своїх дітей, дістаються виробникам харчових продуктів, одягу і взуття. На Заході на ці товари витрачається не більше третини "дитячих" бюджетів, при цьому інвестиції в освіту й оздоровлення в рази вищі.

Річний оборот ринку дитячих товарів і послуг в Україні досяг 25 млрд грн. Щороку цей показник збільшується на 15-20%. Стрімкому зростанню ринку в першу чергу сприяє бажання батьків забезпечити своїх дітей якісним і безпечним харчуванням, одягом і взуттям.

Але при цьому учасники ринку дитячих товарів і послуг не приховують, що основний попит у батьків мають товари першої необхідності. В умовах кризи і невисоких зарплат питання відпочинку і розваг дітей відходять на другий план. 65% витрат на дітей в Україні, як і в більшості країн СНД, йдуть на харчування і одяг. А витрати на освіту й оздоровлення юного покоління в Україні звелися до мінімуму: 4,3% і 3,4% всіх витрат на дітей.

Учасники ринку товарів і послуг для дітей упевнені, що потенціал їхнього бізнесу в Україні величезний. Адже навіть криза не змогла зламати позитивних тенденцій.

"Газета по-киевски" у статті Володимира Аліфанова і Ольги Байвидович "Як мотивувати дитину до навчання: поради психолога" публікує думки вчителів і батьків про те, що змінилося в школах і школярах за декілька років.

"Діти, яких приводять в перший клас, дуже змінилися. Вони практично розучилися читати. Вони не знають, хто така Червона Шапочка, зате знають всіх монстрів з мультиків. Вони дивляться всі серіали, навіть ті, які їм не треба дивитися. Раніше такого не було", - говорить вчителька молодших класів Аліна Сиченко.

"Раніше, коли не було комп'ютерів і такої кількості фільмів, пов'язаних з насильством, діти були набагато добріші і розумніші. Окрім цього, батьки почали гірше ставитися до вчителів. Вони вважають, що раз діти ходять в школу, то займатися ними більше не треба. Здадуть гроші в батьківський комітет, і все", - вважає вчителька зарубіжної літератури й інформатики в середніх і старших класах Ірина Звершховська .

Мати п'ятьох дітей Ліана Грищенко : "Коли я віддавала у 2000 році старшого сина в перший клас, на форму пішло близько 150 грн, на канцтовари приблизно стільки ж. А зараз молодшого сина збираю в 4-й клас, так костюм і туфлі обійшлися приблизно в 700 грн. Середню дівчинку споряджали цього року в шостий клас. Шість років тому форма для неї коштувала 130 грн, цього року витратили на один лише піджак 450 грн".

Посилання по темі: