Відкрита планетарна система, яка нагадує нашу, що гіпотетично підвищує шанси на виявлення життя за межами Землі. Астрономи розгледіли дві нові планети, що обертаються навколо зірки, яка вполовину менша за Сонце, на відстані приблизно 5 тисяч світлових років від Землі, повідомляє Daily Telegraph.

Ця система, відома під кодовою назвою Ogle-2006-blg-109l, нагадує дещо зменшену в масштабі копію нашої Сонячної системи, оскільки дві планети - газові гіганти - за своєю пропорційною величиною приблизно відповідають Юпітеру і Сатурну по відношенню до Сонця.

Менша з планет приблизно удвічі далі від своєї зірки, ніж більша: так само Сатурн приблизно удвічі далі від Сонця, ніж Юпітер, пише InoPressa.

Планетологи, які зробили це відкриття, вважають, що ближче до зірки можуть виявитися "кам'яні" планети, подібні до Меркурія, Венери, Землі і Марса.

Наразі вчені відкрили близько 250 планет, причому лише 25 з них, як точно відомо, є елементами багатопланетарних систем.

Дослідники, зайняті пошуками позаземного життя, зазвичай виходять з того, що найвірогіднішим місцем його існування будуть кам'яні планети в так званій "придатній для проживання зоні" - тій частині планетарної системи, де температура дозволяє воді залишатися в рідкому стані.

Кейт Хорн, професор астрономії, з університету Сент-Ендрюс говорить: "Це система, де дві найбільші планети схожі на дві найбільші планети нашої власної системи. Це дещо несподівано. Це може вказувати на те, що планетарні системи типу нашої досить поширені. Якщо ми дізнаємося, що планети земного типу - це звичайне явище, залишиться лише знайти їх і з'ясувати, чи існують на них які-небудь форми життя".

Нововідкрита система була виявлена завдяки глобальній мережі з 11 телескопів, серед яких - британський телескоп "Ліверпуль" на Канарських островах.

Її знайшли методом, який експлуатує ефект "гравітаційної мікролінзи" - здатність світлових променів скривлюватися поблизу зірок та інших масивних об'єктів. Тяжіння об'єкту скривлює навколишній простір і збільшує, як лінза, свічення об'єктів на задньому плані.

Вперше цей метод запропонував Альберт Ейнштейн. Для того, аби ним можна було скористатися, зірка повинна пройти безпосередньо між спостерігачем і планетою або зіркою, за якою ведеться спостереження.

Посилання по темі: