У Ірані почалася нова жорстока кампанія по придушенню свободи: жінки, профспілкові діячі, представники інтелігенції, студенти опинилися під прицілом ще в березні. У останній тиждень справа дійшла і до преси, пише InoPressa.

Існують зовнішні вороги: Великий сатана - або ж Сполучені Штати - і всі ті, хто хоче накласти додаткові санкції, щоб зупинити "законну ядерну гонку".

Є також внутрішні вороги: "ті, хто прагнуть покінчити з системою і посилають через пресу сигнали про повзучий державний переворот". З таким звинуваченням виступив в ці дні Мохаммад Саффар-харанді, міністр могутнього Ershad ("орієнтування") - відомства, контролюючого культуру і ЗМІ в Ісламській Республіці Іран.

"Це таємна і брудна пропаганда, щоденні змови проти уряду увійшли до нової фази приниження, образи і осміяння президента", - підкреслив міністр, дуже близький до Махмуда Ахмадінежада. Саффар-Харанді і його лідер не обмежуються словами.

Серед видань, які потрапили під сокиру Ershad, опинилася газета Ham Mihan ("Співвітчизник"), близька до колишнього президента, реформіста і прагматика Хашемі Рафсанджані. Видання було відкрите в травні (після заборони в 2000 році), а зараз знову закрито.

Під забороною опинилася газета Mosharekat ("Участь"), головний орган партії реформіста. Закритий і тижневик Nedaye Kordistan ("Голос Курдістана"), і "агентство трудящих" Ilna. Жорстокий тиск, йдеться в блогах дисидентів, чиниться і на інші газети. Наприклад, на реформаторську Etemad Melli ("Національна довіра").

Поки що жива знаменита Sharq ("Схід"), яка знов почала виходити в світ в травні після восьмимісячної заборони, накладеної через карикатуру на Ахмадінежада. Проте багато хто вважає, що і це видання в складній ситуації: недавно була опублікована стаття, в якій президент піддається критиці за катастрофічну економічну політику і високу інфляцію.

"Ситуація значно погіршилась, - говорить кореспондентові Corriere Машалла Шамсолваєзін, колишній редактор газет, колишній видавець, колишній коментатор, який неодноразово опинявся у в'язниці, а зараз головує в Асоціації іранських журналістів. - В Ershad лежать три тисячі заяв про відкриття газет і журналів, але все заблоковано, більш того, видання закриваються.

У нас майже 3 тисячі безробітних, тому що у нас тут не такий великий вибір для журналістів: або ти змінюєш професію, або емігруєш або навіть співпрацюєш з іноземними ЗМІ, які виходять на фарсі, або погоджуєшся на самоцензуру і продовжуєш працювати". Четвертий варіант - ти опиняєшся у в'язниці: недавно знов почалися арешти журналістів.

"Іран продовжує залишатися найбільшою в'язницею на Близькому Сході для преси", - заявила організація "Репортери без кордонів. Відносно журналістів, як і інших реформістів, висувається стандартне звинувачення (коли воно є): пособництво зовнішнім ворогам, змова з метою скидання системи. Як чітко і ясно заявив глава Ershad.

Посилання по темі: