Всупереч протестам угорських депутатів головою комітету НАТО з розвідки став випускник Вищої школи КДБ, голова контррозвідки Угорщини Шандор Лаборч. У альянсі побоюються, що призначення нового голови комітету може зменшити прагнення країн-членів до обміну розвідувальною інформацією.

Депутати парламенту - члени комітету з безпеки, що належать до опозиційної партії "Фідец", різко виступили проти призначення Лаборча головою служби. Проте комітет не має права вето, і, зі схвалення прем'єр-міністра Ференца Дюрчаня, який належить до соціалістичної партії, Лаборч отримав посаду, пише NEWSru.com з посиланням на The New York Times.

Комітет об'єднує глав розвідок країн-учасників альянсу. Вони головують по черзі. Лаборч був призначений на посаду голови Служби національної безпеки Угорщини у грудні, а в січні підійшла черга Угорщини головувати в комітеті.

Уряд Угорщини заявив, що жоден з представників країн альянсу не висловив протесту у зв'язку з призначенням Лаборча в НАТО.

Угорські конфлікти

Призначення Лаборца поглибило в Угорщині взаємну недовіру між правлячими соціалістами і опозиційною партією "Фідес" і віддалило їх один від одного. До 2002 року, коли на парламентських виборах перемогли соціалісти, жоден чиновник в Угорщині з міркувань безпеки не міг посісти посаду вище, ніж глава департаменту, якщо він більше року пропрацював в Москві.

Члени "Фідес" дорікають Дюрчаню, колишньому комсомольському лідеру, а нині - мільйонеру, що має тісні зв'язки з президентом Росії Володимиром Путіним, в тому, що він на користь внутрішньої політики політизує спецслужби.

Проте, симпатики правлячої партії заявляють, що не можна дискримінувати людину "тільки тому, що 20 років тому, в 80-і роки, він бував в Москві".

Сандору Лаборчу 49 років. Він проходив навчання у Вищій школі КДБ імені Дзержинського з 1983 по 1989 рік. Угорський міністр Дьердь Сильваши, що займається роботою спецслужб, у відповідь на докори охарактеризував генерала Лаборца як "фахівця з бездоганним послужним списком"

Без коментарів

Делегації кількох країн НАТО, зокрема США, відмовилися коментувати призначення. Голови кількох делегацій дали зрозуміти, що не були обізнані про минулому Лаборца. Прот, деякі натівські дипломати погодилися обговорювати кандидатуру - виключно на умовах анонімності.

За їх словами, навіть якщо б у них були заперечення проти призначення Лаборца, вони не змогли б йому перешкодити.

"Рішення в НАТО ухвалюються на основі консенсусу, - сказав один високопоставлений дипломат з східноєвропейської країни. - Якби ми оскаржували цю кандидатуру, щоб отримати інформацію про минуле Лаборца, нам довелося б дійти до самого верху", тобто у даному випадку - до угорського прем'єр-міністра.

Дипломат, що представляє одну з країн Заходу, сказав, що американський посол в НАТО міг би допомогти вирішити проблему всього лише одним телефонним дзвінком. Також дипломат виразив надію, що такий дзвінок міг би стати "сигналом для інших країн, які, можливо, мають ілюзії, що їм все зійде з рук".

Проте, американський посол в Альянсі телефонним правом не скористався. Деякі дипломати припускають, що окремі країни почнуть приховувати частину розвідувальної інформації, оскільки навряд чи людина, яка пройшла підготовку в КДБ, могла змінити свої погляди.

Боязнь витоків інформації

Натівські дипломати вважають, що Альянс є структурою, "украй незахищеною від витоків інформації". Для того, щоб не допустити витоків, НАТО йде деколи навіть на такі заходи, як приховування інформації від окремих учасників.

Угорщина, Польща і Чехія приєдналися до альянсу в 1999 році, а решта членів колишньої Організації Варшавського договору - в 2004. Проте військові аташе болгарської делегації так і не отримали до розвідданих певного рівня.

Деякі дипломати упевнені, що всі дані, які Болгарія отримувала як учасниця НАТО, відправлялися до Москви. Такі ж підозри існують і стосовно Румунії, оскільки в обох країнах "стара комуністична номенклатура і спецслужби все ще в ходу". Тому окремі західні дипломати характеризують випадок з Угорщиною як "вельми і вельми невтішний".

Посилання по темі: